ВІРВАНТ, ТА,
Вірвант, та, м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 239.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВІРГАН, НУ, →← ВІРА, РИ,